Бунчуковий, -а, -е. 1) Относящійся къ бунчуку.
2) — товариш. Почетное званіе, которымъ сначала украинскіе гетманы награждали сыновей генеральной старшини и полковниковъ, а позже, съ половины XVIII в., это званіе стали получать, при выходѣ въ отставку, полковники и чины полковой старшини. б. товариші сопровождали гетмана въ походѣ, находясь під його бунчуком. Иногда сокращенно, безъ существительнаго: Бувають військові, значкові, і сотники, і бунчукові.
Витверезитися, -жуся, -зишся, гл. Протрезвиться. Ходить п'яний, не витверезився ще.
Жарто́вне нар. Шутливо, шутя. Бер.
Нагріва́ння, -ня, с. Нагрѣваніе. Вода од нагрівання береться парою.
Побіч нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене.
Повиломляти, -ля́ю, -єш, гл. Переломать, выломать (во множествѣ). Ой сад-виноград повиломляєм.
Поширочити, -чу́, -чи́ш, гл. = поширити.
Продляти, -ля́ю, -єш, гл. Промедлить, протянуть. Продляли цілий день.
Серпанок, -нку, м. 1) Кисея. Сонце вже піднялось геть-то, так дим — унизу поміж деревом синій, а вгорі наче золотий серпанок. Піднялась роса і як серпанком вкрила степ. Серпанків вісім на намітки. 2) Покрывало на голову у замужней женщины. Ум. серпаночок. Серпаночок од дрібних слізочок та ніколи не висихає.
Темперування, -ня, с. Очиниваніе перьевъ.
