Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жукуватий

Жукува́тий, -а, -е. Очень смуглый. МВ. ІІ. 31, 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУКУВАТИЙ"
Багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Вигулькнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. О. 1861. VI. 59. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне. Св. Л. 259.
Заужа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Взять на веревку. Черкес із-за Онапа арканами його як цапа зв'язав, опутав, заужав. Мкр. Г. 7.
Земля́цтво, -ва, с. соб. Земляки.
Одягало, -ла, с. Одежда. Лахматину де найде, приволоче, — тим і прикриє своє тіло. А то нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було. О. 1862. V. 86.
Парахвіянин, -на, м. Прихожанинъ. Дяк собі читає, а парахвіяне, як звичайно, тим часом куняють. Кв.
Позмикати, -ка́ю, -єш, гл. Свести судорогой (во множествѣ). Позмикало йому і руки й ноги.
Попелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Рыться въ землѣ, въ сорѣ (о курицѣ). Вх. Уг. 261.
Устрічати, -ся, -чаю, -ся, -єш, -ся, гл. = устрівати, -ся.
Физика, -ки, ж. Физика. Мудрець же физику провадив. Котл. Ен. ІІІ. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.