Баклаг, -га, м. и баклага, -ги, ж. = боклаг. Бери баклаг і барилу. Ум. баклажок, баклажка.
Викавзувати, -зую, -єш, гл. Выбранить. Я його добре викавзував.
Грюко́ну́ти, -ну, -неш, гл. Сильно стукнуть, грохнуть. Як грюконе об стіну!
Злучити, -ся. Cм. влучати, -ся.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами.
Люди́ща. Ув. отъ люде.
Накида́ти, -да́ю, -єш, гл. І. сов. в. наки́дати, -даю, -єш. 1) Набрасывать, набросать, накидать. Не накидай стільки дров у піч, — накидає такого, що на двічи стало б. А лисичка... все кида по рибці на дорогу, все кида. От, як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла. 2) Оставлять, оставить многихъ. На що ж ви, таточку, сиріт накидали? (изъ причитанья по умершемъ отцѣ). сов. в. накинути, -ну, -неш. 3) Набрасывать, набросить что-либо сверхъ чего-либо. Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло. у. Накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса. 4) Навивать, навить, намотать. Накинуті, основу на верстат. 5) Налагать, наложить. Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі. За той гріх, накинуто на його покуту. 6) Навязывать, навязать. Ніхто її не бере, дак ви її на мою шию накидаєте. Сестра моя мала, а вони на її й накинули двох год хлопця гледіть. 7) Прибавлять, прибавить. Мало буде. — накинь ще хоч трохи. кругу накидати. Дѣлать кругъ, обходъ (въ пути). Ходім напрямець, — чого нам стільки кругу накидати. 8) — о́ком. Посматривать, бросать взгляды, взглянуть, примѣтить, замѣтить. Ходе Йванко по-над током, накидає чорним оком: ой чи жива, чи здорова та Сохвійка чорноброва. Ішла дівка по-над тоном, накинула хлопця оком: там то хлопець, там то гарний. Въ переносномъ смыслѣ: обратить вниманіе на кого-либо. І хороший, і заможний, і вони давненько накидали оком одне на 'дного.
Окукобити, -блю, -биш, гл. Привести въ хорошій видъ, устроить. Мій батько ту хату був окукобив. Двір так окукобив, мов кубелечко.
Розставатися, -таюся, -єшся, сов. в. розстатися, -стануся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Ох і тяжко-важко, як хто кого любить, а ще тяжче, як хто розстається.
Чвохтіти, -хчу, -тиш, гл. = чавкати = чв'якати 2. Отут по весні мокро так було, що як ідеш, то так і чвохтить.
