Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жолобовий

Жолобо́вий, -а, -е. Относящійся къ жолобу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОБОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОБОВИЙ"
Дури́люд, -да, дури́людок, -дка, м. 1) = дурисвіт 1. 2) пт. Красношейка. Вх. Пч. II. 12.
Закльо́вок, -вку, м. Надклеванное яйцо, изъ котораго долженъ выйти цыпленочекъ. Н. Вол. у.
Здержувати, -жую, -єш, сов. в. здержа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Удерживать, удержать, сдерживать, сдержать. Та до такого доліз, що й дерево не здержало. Рудч. Ск. І. 25. Не міг здержати сліз. Опат. 76. А я його все здержую, як стане зриватися до жидівки. Г. Барв. 283. 2) Выдерживать, выдержать. Не дійдеш ти до пекла, не здержиш того пекельного вогню. Стор. МПр. 41.
Кателиків, -кова, -ве Принадлежащій католику.
Ли́пець, -пця, м. 1) Мѣсяцъ іюль. Одного літнього гарячого дня в місяці липці 184... року з города Тули вийшла купка хлопців. Левиц. Пов. 3. 2) род. пад. — пцю. Липовый медъ.
Підпадати, -да́ю, -єш, сов. в. підпасти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Падать понемногу, прибавляться, прибавиться. Сніг підпадає потроху. 2) Падать, пасть подъ что. То він біжить, підбігає і пожар під ноги підпадає. КС. 1882. XII. 499. 3) Только сов. в. — на. Походить, быть похожимъ. Прізвище підпада на щось з їжі. Лебед. у. 4)під. Подчиняться, подчиниться. 5)під мислі. Нравиться, понравиться. Ой ти мені, вражий сину, під мисленьки не підпав. Чуб. V. 843.
Погараздитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться какъ слѣдуетъ, прійти въ нормальное положеніе. Тепер дівчина не хоче йти за вдівця, а як повінчаються та стануть жити вкупі, то й погараздиться. Він чоловік ще молодий, гарний. Волч. у.
Проштрикнути Cм. проштрикувати.
Ухоркати, -каю, -єш, гл. Умаять, утомить, заморить. Ну і вхоркав же коня! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  
Цілий, -а, -е. 1) Цѣлый, весь. Баба з нехочу ціле порося ззіла. Ном. № 5058. Хоч вивози цілий ліс, то все буде оден біс. Ном. № 3220. Ледащо з цілого світа. Ном. № 2954. Газда цілою губою. Ном. № 10102. Коли дивиться — аж стоїть на березі якась людина, ціла в шерсті. Рудч. Ск. Цілу хату скопали, а грошей не найшли. Рудч. Ск. І. 188. 2) Цѣлый, неповрежденный. Вставать треба, їдучи через мости, жеб були цілі кости. Ном. Тікай, поки ще ціла. Глиб. 3) Цѣлый, на лицо, неукраденный. І кози ситі, і сіно ціле. Ном. № 9935. Все я втеряв, нічого в мене не зосталось цілого. К. Іов. 42. 4) Полный. Діла вулиця дівчат. Сіна цілий віз. Ум. ціленький, цілесенький. Чуб. У. 687.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОЛОБОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.