Буркування, -ня, с.
1) Мощеніе камнемъ.
2) Воркованье.
Варінча, -ча́ти, с. Небольшой горшокъ, достаточный для двухъ.
Гіршати, -шаю, -єш, гл. Становиться хуже. Йому що дня все гіршає. Запричастили.... а їм (батькові) гірша та й гірша.
Двора́нство и пр. = Дворянство и пр.
Доповіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допові́сти, -ві́м, -віси́, гл. 1) Оканчивать, окончить разсказывать. 2) Сообщать, сообщить, докладывать, доложить. Скоро ввиділи, пану доповіли. Наймичка доповіла їй, що се все Тупотун так веселить беседу.
Надогну́ти, -гну́, -неш, гл. = надігнути.
Теревені, -нів, м. Пустой разговоръ, болтовня, росказни, балагурство. Бач, теревені роспустила, тікай, поки ще ціла. тереве́ні гнути, нести, точити, правити. Болтать вздоръ, калякать, балы точить, балагурить. Як почав теревені править.
Умертвити, -влю, -виш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку.
Фучати, фучу, -чиш, гл. = футіти. Лягла спати, а сама з просони зачала фучати. Він надходиш десь так вночі, фучит.
Шамряти, -ряю, -єш, гл.
1) = шамрити.
2) сумління шамряє. Совѣсть не чиста. Радіють всі; хиба той мовчав, в кого сумління шамряло, бо трясся, що й йому може доведеться.
