Викобзати и виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку.
Гостя́к, -ка́, м. Волъ, трудно откармливаемый и худой.
Дяконі́вна, -ни, ж. Дочь діакона.
Луч-Луч! меж. Крикъ доильницы, отгоняющей теленка отъ коровы.
Осіло нар. Осѣдло.
Полубочок, -чка, м. Боченокъ ведеръ въ 10 — 15. Аж три бочки й полубочки та солодкого меду.
Поперекликати, -ка́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Приставщина, -ни, об. и ж.
1) Приставшій, присоединившійся къ кому либо человѣкъ въ видѣ пріемыша или участника дѣла, дающаго только свой трудъ, безъ капитала. Він і той год приставав на шинок (торгувати) без копійки грошей, на чужі гроші, а не на свої, — він приставщина.
2) Невѣнчанная женщина, вступившая въ сожительство на правахъ хозяйки.
3) Привидѣніе. Став білий як приставщина.
Сужена, -ної, ж. Суженая. Сужена не огужена.
Укупі нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Ум. укупоньці, укупочці, укупці. Сидівши вкупоньиі, мовчали.
