Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жолуддя

Жолу́ддя, -дя, с. соб. Желуди.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛУДДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛУДДЯ"
Ґалда, -ди, ж. Взятка. Полт. Рк. Номиса.
Затопта́ти Cм. затоптувати.
Збілі́лий, -а, -е. Побѣлѣвшій. А вона й не скричала, тілько зітхнула тихо й скотилася з лавки, як сиділа, з тими шитками у ручках збілілих. МВ. (О. 1862. І. 89). Обличчя збіліле. МВ. (О. 1862. І. 88).
Омивати, -ва́ю, -єш, сов. в. омити, -мию, -єш, гл. = обмивати, обмити.
Отак нар. = Оттак. Отак по козацьки: нема хліба, їсти пляцки. Ном. 12291.
Оттам нар. Вотъ тамъ. Оттам на городі вовк свиню ззів. Ум. оттамечки.
Перевідати, -ся. Cм. перевідувати, -ся.  
Попосмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Попечалиться много. Попосмутував я на чужині. Г. Барв. 407.
Тира, -ри, ж. То-же, что и котець 1, но большихъ размѣровъ. Браун. 16.
Угачувати, -чую, -єш, сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) = загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Чуб. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю). Чуб. 2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОЛУДДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.