Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Зиком-криком босий дід гукає.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи!
Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. Піддружний з озлістю сказав.
Понімати, -ма́ю, -єш, сов. в. поня́ти, пойму, -меш, гл. 1) Ловить, поймать, схватывать, схватить. Поняв ти мені зайця. За Дунаєм та за річкою язика поняли. 2) — кого. Женить на комъ; жениться на комъ. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти. Уже ж твій синок оженився: поняв собі паняночку. Поняв собі багату жінку. 3) Покрывать, покрыть, занять, затапливать, затопить. Поняла вода всю землю. Ой вже діда вода по коліна поняла. 4) Охватывать, охватить. Гнів... понімав його душу. Поняли Бога жалощі до людей. Хилитися під нашу волю стали, бо їх наука наша поняла. 5) поня́ти віри. Повѣрить. Брат і віри поняв. Не поняв віри словам моїм.
Прибавлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прибавитися, -люся, -вишся, гл. 1) Прибавляться, прибавиться. 2) Замѣшкаться. Прибавиться було Семен на вечерницях, вони (батько) до його цілий день і слова говорити не будуть.
Проходжати, -джа́ю, -єш, гл. = проходити. Поміж рядами прохожайте.
Роздобритися, -рюся, -ришся, гл. Раздобриться, сдѣлаться добрымъ. Роздобривсь бач як, що вже й грошей дає.
Хропнути 1, -ну, -неш, гл. Ударить, бросить со звукомъ, разбить (о посудѣ). Не вгадала, як і хропнула вона миску.
Шестишаговик, -ка, м. Монета въ шесть грошей, три копейки.
