Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жолудовий

Жолудо́вий, -а, -е. Желудовый. Жолудовий персток.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛУДОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛУДОВИЙ"
Гу́сельня, -ні, ж. = Гусельниця. Подольск. г.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Замосто́вий, -а, -е. Находящійся за мостомъ. Бодай здорові були замостові люде. Чуб. III. 159.
Кари, кар, ж. мн. Водовозные дроги. Колеса, бендюги і кари, і самиї церковні мари. Котл. Ен.
Мшедь, -ді, ж. Раст. лишайникъ. Вх. Зн. 38.
Паніматчин, -на, -не. Матушкинъ. Отцева молитва, і паніматчина. АД. І. 191.
Посуда, -ди, ж. Посуда. Як чорзна-що — нe черпать, щоб і посуди не запаскудить. Ном. № 3288.
Пригір, гору, м. Холмъ. Іде чернець у Вишгород на Київ дивитись та посидіть на пригорі. Шевч. 370.
Проквакати, -каю, -єш, гл. Проквакать.
Промовний, -а́, -е́ Краснорѣчивый. К. Дз. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОЛУДОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.