Бідашка, -ки, ж. Ум. отъ бідаха.
Зіма́ и зима, -ми, ж. 1) Зима. Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. — впала. Аж гульк — зіма впала. 2) Лихорадка. зима б'є (кого́). Пароксизмъ лихорадки (у кого). Ум. зімонька.
Капелюх, -ха, м. 1) = капелюха. 2) Иногда капелюхами называются только наушники въ такой теплой шапкѣ. У зайчика шкурка м'якенька, тепленька, — будуть мені на зіму рукавички і капелюхи. Cм. капель. 3) Шляпа. Мут зілечко ізривати, за капелюх класти. Ум. капелюшокъ.
Ковадло, -ла, с. Наковальня. Вліз між молот і ковадло. Казав положити їх на ковадло і ну дути молотами.
Мі́рно нар. Умѣренно.
Нетязський, -а, -е. Принадлежащій нетязі и нетягам. У лузі у Базавлузі був курінь нетязський.
Обід, о́боду, м. Ободъ. Ум. обідець.
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Попідгинатися, -наємося, -єтеся, гл. Подогнуться (во множествѣ).
Соловей, -в'я, м. 1) Соловей. Защебетав соловей, там у гаю седючи. 2) Названіе вола, масть котораго подходить къ цвѣту оперенія соловья. Ум. соловейко, соловеєчко. Мій таточку, мій соловеєчку.