Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жубелиця

Жу́белиця, -ці, ж. Навозный жукъ, Scarabeus stercorarius. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУБЕЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУБЕЛИЦЯ"
Білозор, -ра, білозорець, -рця, м. 1) = білозір, білозірець. АД. І. 190. Козаченьку-білозору, говори зо мною! Грин. ІІІ. 296. 2) Только білозор. Раст. Parnassia palustris. L. ЗЮЗО. І. 130.
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Гамазин, -на, м. = гамазея. Підпалюють гамазини з хлібом. Стор. МПр. 80.
Знадвірній, -я, -є. Внѣшній. Левиц. І. (Правда, 1868, 557). Левиц. І. 205.
Корогід, го́ду, м. = перезва. Прийшовши з корогода, танцюють по лавках, батько дає горілки. Грин. III. 444, 445.
Лихта́рь, -ря́, м. = ліхтарь. Піддружий каганець з-за печі, в лихтарь поставивши, несе. Алв. 56. Ум. лихтарик.
Марнотра́тний, -а, -е. Расточительный.
Покарбуляти, -ля́ю, -єш, гл. Бросить палку такъ, чтобы она пошла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ (въ игрѣ въ плаз). Желех.
Пообрубувати, -бую, -єш, гл. Обрубить (во множествѣ). Пообрубував гілки. Харьк. у.
Тихнути, -ну, -неш, гл. Утихать. І тихнуть Божії слова. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУБЕЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.