Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жубелиця

Жу́белиця, -ці, ж. Навозный жукъ, Scarabeus stercorarius. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУБЕЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУБЕЛИЦЯ"
Борошенце, -ця, с. Ум. отъ борошно.
Дворо́чок, -чка, м. Ум. отъ двір. Мил. 141.
Доста́тній, -я, -є. Достаточный, зажиточный. На все достатній і на лихо не жаден. Ном. № 2013. Достатня одежа. Шевч. (О. 1861. X. 4). 2) Обильный. Достатня паша. Шух. І. 78.
Кавуник, -ка, м. Ум. отъ кавун.
Первінчик, -ка, м. Первый рой. Кладе бджолоньки у три лавоньки, а первінчики у чотире. Гол. II. 15. Cм. первинчики.
Підпалля, -ля, с. соб. Тонкія щепки для растопки. Вх. Лем. 449.
Прийти, -ся. Cм. приходити, -ся.
Прищепа, -пи, ж. Привитый черенокъ. Ум. прище́понька, прище́почка.
Торохкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торохкотати.
Укусити Cм. укушати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУБЕЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.