Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жупити

Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПИТИ"
Бібник, -ка, м. Трилистникъ.
Брязкун, -на, м. = брязкало 2. К дияволу кармазинів! — загукала громада... — Вони тільки вміють бряжчати шаблями, а тоді де були ці брязкуни, як безбожний Радивил загуркотав із гармат? К. Чр. 68.
Дия́кон, -на, м. и пр. = Дякон и пр. Оглядівсь — стоїть диякон, книгу розщипає і по книзі слово Боже голосно читає. Млр. л. сб. 55.
Кайдання, -ня, с. соб. Кандалы. Ум. кайданнячко. Наділи на руки і на ноги кайданнячко гостре. Федьк.
Кучити, -чу, -чиш, гл.кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности. Вх. Зн. 31. Вх. Лем. 430.
Локта́ти, -кчу, -чеш, гл. = лоптати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Набо́кувато нар. Наклонно въ одну сторону. Набокувато зроблений віз. Черк. у.
Непристойний, -а, -е. Неприличный. Желех.
Підлиза, -зи, об. Льстецъ, подлипало. К. Бай. 28.
Політичний, -а, -е. Политическій. Політична часопись. О. 1861. III. 81. Політичні бурі в Європі. К. ХП. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.