Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жупити

Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПИТИ"
Бинькати, -каю, -єш, гл. = бинчати = бзичати. Бинькала бчілка на цвіту. Гол. IV. 349.
Боднарь, -ря, м. и пр. = бондарь и пр. Шух. I. 249.
Говбур, -ра, м. Водоворотъ. У говбурі на Дністрі крутяться. Камен. у.
Ґе́дзик, -ка, м. Ум. отъ ґедз.
Жні́йка, -ки, ж. Ум. отъ жнія.
Зако́втати, -таю, -єш, гл. Постучать. Із ловів приїхав і в двері заковтав. Гол. І. 90.
Заті́р, -то́ру, м. Углубленіе въ клепкахъ деревянной посуды, въ которое бочаръ вставляетъ дно. Шух. І. 250.
Олупити, -плю́, -пиш, гл. = облупити. Вх. Уг. 255.
Солонувати, -ну́ю, -єш, гл. = солонцювати. От де бити, дрохв — на солонцях, як вони солонують.
Усипати I, -паю, -єш, сов. в. усипати, -плю, -плеш, гл. 1) Всыпа́ть, всы́пать. Борошенця всипать. Рудч. 2) Наливать, налить. Усип меду і горілки. Мет. Ганнусю, усип мені осьмусю. Ном. № 11658. 3) Отливать, отлить (изъ металла). Аби усипати що з мосяжі, треба фірмака. Шух. І. 281. 4) Только сов. в. Войти гурьбой. Одчиняє він хату, уступив, молодиці за ним всипали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.