Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив?
Огород, -да, м. Огородъ. Високії огороди, — капуста не родить. Ум. огоро́дець. Cм. горо́д.
Охоче нар. Охотно.
Панщанний, -а, -е. Крѣпостной; барщинный. Мужик панщанний. Панщанна робота. Барщина.
Порозставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Разстаться (о многихъ).
Постругати, -гаю, -єш и постружу, -жиш, гл.
1) Построгать нѣкоторое время.
2) Перестрогать (во множествѣ).
3) — дорогу. Почистить, вычистить. Постружу дороженьку к святому Різдву, — сніжком припаде.
Потакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать. Мовчи та потакуй. Я потакую за ним; а він і росказав мені усе. Люде потакують за ним.
Почин, -ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Дайте нам на почин.
Ридання, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста.
