Ваканцьовий, -а, -е. 1) Вакантный.
2) Заштатный, отставной. Ісправники все ваканцьові.
Відвічний, -а, -е. Вѣчный, всегда бывшій. Довгий острів на Дніпрі, укритий одвічним лісом.
Забости́, -боду́, -де́ш, гл. Заколоть.
Замалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Закрасить. «Заший, серце, роспорочку въ мому черевичку!» — Зашию, зашию, іще й замалюю.
Кедрина, -ни, ж. Кедръ; кедровое дерево. Треба браття товаришу кедрину тесать. Ой умру, мій миленький, умру, — зроби мені кедровую труну! — Ой де ж, мила, кедрини достати? Будеш, мила, і в сосновій лежати.
Лежа́ночка, -ки, ж. Ум. отъ лежанка.
Опарити, -ся. Cм. опарювати, -ся.
Побгатися, -бгаюся, -єшся, гл. Сложиться складками, скомкаться. Погано ти одежу поскладала, бач, як усе побгалося.
Пообмотувати, -тую, -єш, гл. Обмотать (во множествѣ). Пообмотували ноги полотном (мертвому).
Цвірінчати, -чу, -чиш, гл. = цвірінькати.