Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жоноха

Жоно́ха, -хи, ж. = жінка. Взяв я жоноху — чисшу водоху, взяв я сватове — з моря ракове. Чуб. ІІІ. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОНОХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОНОХА"
Брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Молодожо́н, -на, м. Молодоженъ. Старий, та перевернувсь на молодожона. Черк. у.
Мочи́, мо́жу, -жеш, гл. = могти. Желех.
Неплідниця, -ці, ж. Неплодная, безплодная.
Ознака, -ки, ж. Знакъ, признакъ. Мир. Пов. І. 131. Гордо і поважно без ознаки жадної тревоги на лиці. Левиц. І. 211.
Перевіяти, -вію, -єш, гл. Перевѣять. Грин. І. 167.
П'їлина, -ни, ж. см. п'їла. Шух. І. 254.
Полониночка, -ки, ж. Ум. отъ полонина,
Титарівна, -ни, ж. Дочь церковнаго старосты. Титарівна Немерівна гаптує хустину. Шевч.
Цілечкий, -а, -е. = цілісінький. Вх. Лем. 480. Василько буде хоч цілечку ніч тую довгу ізо мною сидіти, мене слухаючи. МВ. ІІ. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОНОХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.