Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жоноха

Жоно́ха, -хи, ж. = жінка. Взяв я жоноху — чисшу водоху, взяв я сватове — з моря ракове. Чуб. ІІІ. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОНОХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОНОХА"
Безнемірний, -а, -е. Безмѣрный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Братан, -на, м. = братанич. Желех.
Дебела́стий, -а, -е = Дебелий.
Імовірність, -ности, ж. 1) Довѣрчивость. Ном. 9521. 2) Вѣроятность.
Маґне́с, -су, м. Магнить. Желех.
Переводня, -ні́, ж. Измельчавшая, выродившаяся порода.
Пішоходець, -дця, м. Пѣшій. Став пішоходець із тернів виходити. АД. І. 125.
Полоскати, -щу, -щеш, гл. Полоскать. Розмай-зілля знайшла, полоскала на річці. Чуб. V. 414.
Полутабенок, -нку, м. Родъ шелковой матеріи.
Рюмок, мка́, м. Въ выраж. удрати рюмка — заплакать, заревѣть. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОНОХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.