Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жоноха

Жоно́ха, -хи, ж. = жінка. Взяв я жоноху — чисшу водоху, взяв я сватове — з моря ракове. Чуб. ІІІ. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОНОХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОНОХА"
Змітки, -ків, м. мн. = обметиця 1.
Назавмі́ру нар. Чрезмѣрно, слишкомъ. Cм. назауміру.
Назу́блюватися, -блююся, -єшся, сов. в. назуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Пустить ростки. Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося. Міусск. окр.
На́опа́к нар. Навыворотъ, въ противоположную сторону. Написав письмо наопак. Волын. г.
Наперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ. Желех. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили. Харьк. г.
Обпасти Cм. обпадати, обпасати.
Пластун, -на, м. 1) Кубанскій козакъ, несущій сторожевую и развѣдочную службу и въ то-же время занимающійся охотой и рыбной ловлей. Поп. 240, 241. О. 1862. I. Кух. Пластуни, 61. 2) = пластовець.
Принос, -су, м. Приношеніе, пожертвованіе, жертва. Ном. № 960. К. Псал. 45. До небес драбину приставляють із молитов та приносів нечистих. К. ХП. 90.
Рудомизий, -а, -е. О волѣ: съ рыжими пятнами на мордѣ. Рудомизий віл. Александров. у.
Улазний, -а, -е. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОНОХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.