В'язок, -зка, м. 1) Связь полудрабків въ возѣ. 2) Связь (изъ тонкаго гнутаго дерева), посредствомъ которой въ саняхъ копили двухъ полозьевъ соединяются между собой. 3) Въ наружномъ однобортномъ колесѣ водяной мельницы: дубовая дужка, при помощи которой каждая лопатка прикрѣплена къ кляку. 4) Въ корзинѣ: поперечина, сверхъ которой затягивается дуга для ручки въ корзинѣ. 5) Позвонокъ. 6) Ум. отъ в'яз.
Дора́дниця, -ці, ж. Совѣтница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Неділешній, -я, -є. = недільний. А хто буде панотцевого неділешнього обіду дожидати.
Повк, -ку, м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку, розв'язали Марусі головку. Ум. повчок. Отак Вовчок жене ляхів повчок.
Пообворожувати, -жую, -єш, гл. Обворожить, очаровать (многихъ).
Ремесниченько, -ка, Ум. отъ ремесник.
Спантеличитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиться съ толку. Спантеличивсь, небоже.
Фатка, -ки и фать, -ті, ж. = хватка.
Цідило, -ла, с. Кусокъ полотна, сквозь который процѣживаютъ творогъ.
