Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жоломія

Жоломі́я, -мії, ж. Свирѣль. Гусак грає в жоломію возбранний музика. Н. п. Ум. жоломійки. У труби ковані трубіте, у жоламійки грайте. К. Псал. 225. Бойові жоломійки. К. ЦН. 181. А тут усюди в труби та в жоломійки жалібно вигравають. ЗОЮР. І. 121. В барабани да повибивали, в жоломійки да повигравали. Чуб. V. 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОМІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОМІЯ"
Бігцем нар. Бѣгомъ. А він бігцем, бігцем з кіньми. Камен. у.
Богомільниця, -ці, ж. Молельня, молитвенный домъ. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає, та по школі плаче-ридає: «Школо наша, богомільнице!» АД. II. 28.
Ворочатися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Возвращаться. Ой їдь та їдь, мій милесенький, та не забавляйся, на конику вороненькім назад ворочайся. Гол. 2) Поворачиваться. Ой матінко утко, ворочайся хутко: уже сонце низенько, дружечки близенько. Грин. ІІІ. 429. 3) Имѣться, случаться. Нашим усе чарчина ворочається. Грин. І. 239.
Доста́ток, -тку, м. Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. Достаток чинить статок. Ном. Тогді любва бере, як достаток є. Ном. № 8921. Він при достатку. Черк. у. Достаток добрий у його. Черк. у. Як би у мене достатки, то я б учився. Ромен. у. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? Мир. Пов. ІІ. 115. У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. Камен. у. Ум. достаточен. Сим. 227.
Дяченя́тин, -на, -не. Принадлежащій ребенку дьячка.
Закупи́ти Cм. закупати.
Клинець, -нця, Ум. отъ клин. 1) Клинышекъ — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Шух. І. 99, 249. Также какъ часть одежды. 2) Клинъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ, которымъ поднимается жерновъ для ковки послѣдняго. Мик. 481. 3) Вѣшалка въ видѣ деревяннаго колышка въ стѣнѣ. Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою. Ном. № 5316. Ой мій коник тобі стайні не загноїть, а золота зброя клинців не поломить. Pauli. II. 23. 4) Гвоздь, подковный гвоздь. Вх. Уг. 244. 5) Различнаго рода орнаменты, въ которые составною частью такъ или иначе входить треугольникъ или фигура на него похожая: въ размалевкѣ глиняной посуды — рядъ сегментовъ по краю тарелки. (Вас. 184), въ писанках — рисунокъ изъ 24 треугольниковъ. (КС. 1891. VI. 364), въ вишивкахъ: овескові, реп'яшкові клинці. ( Залюбовск.) и пр.
Лушпи́на, -ни, ж. 1) = лушпайка. Не жалій хазяїна, їж картоплю з лушпиною! Ном. № 10381. Горіхові лушпини. 2) Скорлупа яицъ. Ум. лушпинка, лушпиночка.
Ринок, -нку, м. Рынокъ. Я пшениці не жала, ячменю не в'язала: була на ринку, пила мед-горівку. Чуб. V. 124. Ум. риночок. Мет. 281.
Ужинок, -нку, м. 1) Количество сжатаго на нивѣ хлѣба. 2) Часть нивы, сжатая хозяиномъ сосѣдней нивы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОЛОМІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.