Замути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Замутить, возмутить. Воно у нас таке тихе та любе, що сказано й водою не замутить. 2) — тишу. Нарушить тишину. Навспинячки Христя ходила, щоб не замутити тієї тиші, що панувала в хаті.
Зга́д, -ду, м. 1) Воспоминаніе. 2) Напоминаніе. ні зга́ду, ні спо́гаду. И не вспомнить. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду.
Микито́новий, -а, -е. Демикитоновый.
На́мул, -лу, м. Илъ.
Окрик, -ка, м. Крикъ. Зараз окрик учинив.
Перкаль, -лю, м. Коленкоръ.
Підготувати, -ту́ю, -єш, гл. Подготовить.
Сито II, нар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи.
Цапура, -ри, ж. Коза. Ум. цапурка.
Чотирнадцять, -ти и -тьох числ. Четырнадцать.
