Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жупанчик

Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПАНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПАНЧИК"
Бардиґа, -ґи, ж. Большая краюха хлѣба. Шейк.
Габзьований, -а, -е. ? Вже була стара, а ще подавай їй і спідниці байові, і юпки габзьовані. О. 1861. VIII. 16.
Добіра́ння, -ня, с. Подбираніе, выбираніе. З таким добіранням ти нічого не купиш.
Заци́тькати Cм. зацитькувати.
Небавком, небавом, небавці, нар. Вскорѣ, скоро. Желех. Вже сонце небавом кончає путь. Федьк.
Плеснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. отъ плескатися. Плеснуться. Плеснулася вода з глечика. Риба плеснулася.
Роскочувати, -чую, -єш, сов. в. роскоти́ти, -чу, -тиш, гл. Раскатывать, раскатить.
Сабаш, -шу, м. Шабашъ, суббота у евреевъ.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно. Гол. IV. 76.
Утиритися, -рюся, -ришся, гл. Ввалиться, втащиться, втиснуться. Що б не було на вас, дідусю, важко, як ми вдвох до вас у хату втиримось. Г. Барв. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУПАНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.