Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жупанчик

Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПАНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПАНЧИК"
Ґой, ґоя, м. = Гой. О. 1861. XІ. 39, 40.
Киптюга, -ги, ж. = кіптяга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Набира́ти, -ся = набірати, -ся.
Пообгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и обгорнути, но во множествѣ. Ноги аю пообгортайте кожухом, а то померзнуть. Славяносерб. у.
Потокмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкмачити.
Розгорятися, -ряюся, -єшся, сов. в. розгорітися, -рюся, -ришся, гл. 1) Разгораться, разгорѣться. У печі вже розгоряється. Харьк. Ранок свіжий і росяний саме розгорявся. Левиц. Пов. 371. 2) Быть въ жару. Г. Барв. 345. Гриць розгорівся, Гриць розболівся, прийшов четвер, вже Гриць помер. Чуб. V. 428.
Роскошонька, -ки, ж. Ум. отъ роскіш.
Чиноватий, -а, -е. 1) = чиноватний. МУЕ. III. 25. 2)те полотно. Полотно, при ткани котораго нитки основы въ чинах (Cм. чини) перекрещиваются не пара съ парой, а каждыя три съ каждой одной. Шух. I. 259.
Шептуха, -хи, ж. = шептуня. Я баба шептуха од злого духа. Ном. № 8353.
Шпикуляція, -ції, ж. Шпіонство, развѣдки. Післав до бідного на шпикуляцію, ци правда то. Гн. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУПАНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.