Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жупанчик

Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПАНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПАНЧИК"
Акура́т, нар. Точно, какъ разъ. Буде акурат, як ти казав. Желех.
Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего. Желех.
Знамірнтися Cм. знамірятися.
Кахоль, -хля, м. = кахель. Мені все одно — що кахоль, що пічка. Ном.
Короваєць, -вайця, м. 1) = коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12. 2) Блинъ изъ пшенной муки. Лебед. у.
Навми́сне, нар. Нарочно, умышленно, намѣренно.
Опришок, -шка, м. Разбойникъ, бандитъ. Да чи підем, пане брате, на весні в опришки. Лукаш. 135.
Перецмокати, -каю, -єш, гл. Перестать чмокать.
Позабовтувати, -тую, -єш, гл. Забрызгать края платья грязью, замочить края платья. Бач, як позабовтували спідниці.
Тубілець, -льця, м. Туземецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУПАНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.