Діди́зний, -а, -е. 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік.
Звіди, -дів, м. мн. Вывѣдки, развѣдки. Піти на звіди.
Комашня I, -ні, ж.
1) Пирушка.
2) Поминальный обѣдъ послѣ похоронъ.
Коняр, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей.
Плихяти, -хаю, -єш, гл. Висѣть, развѣваться; порхать.
Побитовий, -а, -е. Бытовой.
Повбовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Замочить одежду при ходьбѣ по грязи, по водѣ (о многихъ).
Пообпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Опиться (о многихъ).
Угасати, -са́ю, -єш, сов. в. угаснути, -сну, -неш, гл. Угасать, угаснуть. А із вечера та до півночі та свічечка не вгасала. Огонь не вгасає.
Штама, -ми, ж. Стволъ, стебель растенія.
