Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упіл

Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПІЛ"
Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
Жолобе́ць, -бця́, м. Желобокъ. Шух. І. 357, 280.
Ма́ївка, -ки, ж. Гречиха, посѣянная въ маѣ.
Пасистий, -а, -е. Полосатый. Бач, яке пасисте полотно.
Помазок, -зка, м. = квач 1. Зміев. у.
Сідлатий, -а, -е. О конѣ: сѣдлистый. Богод. у.
Скуза, -зи, ж. Извиненіе, оправданіе, отговорка. Гайс. у.
Сліпцем нар. = сліпма. Лізе сліпцем та й все товче. Васильк. у.
Сподень, -дня, м. Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. Вас. 179.  
Уготувати, -тую, -єш, гл. Приготовить. На тім (світі) уготую тобі вічне панство. Стор. МПр. 71.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.