Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упіл

Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПІЛ"
Видавництво, -ва, с. Издательство. К. XII. 136.
Виторопитися, -плюся, -пишся, гл. Вытаращить глаза.
Віконце, -ця, -е, Ум. отъ вікно.
Дідусі́в, -се́ва, -ве Дѣдушкинъ.
Загряни́шний, -а, -е. = загранишний. Пов'язує її хустками... загрянишними. О. 1862. І. 74.
Згі́р'Я Cм. згірря.
Здорове́ць, -вця́, м. Здоровякъ. Левч. 47.
Лахманник, -ка, м. 1) Тряпичникъ. 2) Ветошникъ. Желех.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.  
Уладнати, -днаю, -єш, гл. 1) Уладить. 2) Поладить. Ніяк не владнають. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.