Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упіл

Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПІЛ"
Зоряво нар. = зоряно. На небі зоряно, і золотим серпом підбився молодик угору по над хмарки. К. Дз. 141.
Насади́ти. Cм. Наса́джувати.
Особне нар. = особе.
Перестерігати, -га́ю, -єш, сов. в. перестерегти, -режу, -же́ш, гл. Предостерегать, предостеречь.
Плащок, -щка, м. Рубашка безъ рукавовъ, въ которую одѣваютъ дитя до перваго причащенія. Мил. 29. Ум. плаще́чок. Мил. 29.
Подвижник, -ка, м. Подвижникъ. Г. Гр. 56.
Подолазити, -лазимо, -зите, гл. Долѣзть (о многихъ).
Пообселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Пропарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть парнемъ.
Просушити, -ся. Cм. просушувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.