Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уплинь

Уплинь нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПЛИНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПЛИНЬ"
Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.
Водій, -дія, м. Вожакъ. Желех.
Гнітючка, -ки, ж. Видъ лихорадки. Міусск. окр.
Наскрипіти, -плю, -пиш, гл. Наскрипѣть.
Опічок, -чка, м. Мѣсто у печки для каганця. На опічку маячив каганець. Г. Арт. (О. 1861. III. 81).
Пообвиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обвиться (во множествѣ).
Потісний 2, -а, -е. Тѣсноватый.
Росперти Cм. роспірати.
Стопити 2, -плю, -пиш, гл. Расплавить, растопить.
Сьогорічній, сьогорішній, -я, -є. Этого года. Се очерет сьогорішній, тим він собі такті листатий. Лубен. у. Вони пішли поміж стіжками, поміж скиртами жита торішнього й сьогорішнього. Левиц. Пов. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПЛИНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.