Змагання, -ня, с. Препирательство, ссора. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив.
Катеринщик, -ка, м. Шарманщикъ. Катеринка грає... іде катеринщик.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Питатися, -та́юся, -єшся, гл. = питати. Питався чорт баби: що о Бозі люде говорять?
Понуздати, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать (лошадей).
Попідволікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підволокти, но во множествѣ.
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Устраивать лѣса.
2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Cм. рихтувати.
Тертися, тру́ся, трешся, гл. 1) Тереться. Колесо треться. 2) Тереться, постоянно быть гдѣ. Тертися по під вікнами. Поміж пани треться, то всякого дива наслухається. 3) О рыбахъ: метать икру.
Усердя, -дя, с. Усердіе. Тоді на його велике усердиє маю.
Щедро нар. Щедро; въ изобиліи.
