Бе, меж. 1) Дѣтск. Выражаетъ гадливость. Не руш того, бо то бе! Какъ существительное: все нехорошее. 2) Подражаніе крику овцы. 3) ні бе, ні ме. Ничего не понимаетъ. Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме.
Боргувати, -гую, -єш, гл.
1) Давать въ долгъ; кредитовать. Як станеш усім боргувати, ?по прийдеться без сорочки ходити. Сидить багач та й дивує, що убогому жид боргує.
2) Брать въ долгъ. Пішов чумак до жидівки боргувати мед, горівку.
Вакан, -на, м. Участокъ земли въ шесть десятинъ.
Галайко, -ка, м. Крикунъ, верезга.
Горо́бчичок, -чка, м. Ум. отъ горобець.
Жму́рки, -ків, м. мн. 1) Ум. отъ жмури. 2) = піжмурки.
Запе́вне нар. Навѣрное; безъ сомнѣнія. Запевне не забув. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш.
Зсилати, -лаю, -єш, сов. в. зіслати, -шлю, -шлеш, гл. 1) Ниспосылать, ниспослать. Моя думка — єсть то ангел од Бога зісланий. 2). Высылать, выслать, отсылать, отослать. Стали вдову стареньку зневажати, на чуже подвірря зсилати. Зослав хлопця з хати.
Їжак, -ка, м. 1) Ежъ. 2) Родъ намордника съ колючками, надѣваемый на телятъ, чтобы они не могли сами сосать корову.
Шлямівка, -ки, ж. Очистка дна пруда.
