Губа́нь, -ня́, м. Имѣющій большія губы.
Кажний, -а, -е. = кожний. Та за се по три поклони кожному святому покладав. Ум. кажнесенький. Cм. кажніненький, кажнісінький.
Латвість, -вости, ж. Легкость, легкоисполнимость.
Лементува́тися, -туюся, -єшся, гл. Хлопотать, суетиться.
Лі́карка, -ки, ж. Лѣкарка. Не я лікарка, сам Господь лікар. Ум. лікаронька, лікарочка.
Поблискувати, -кую, -єш, сов. в. побли́скати, -каю, -єш, гл. Блестѣть по временамъ, поблестѣть, посверкать. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. Жаби росчепірили ноги як крила, полетівши вперве на своєму віку, по повітрі, поблискуючи білими животами проти зорі. Микола тільки поблискує на його очима.
Повивач, -ча, м. Свивальникъ. Там Пречиста сина купала, а скупавши повивачем сповила.
Привідець, -дця и привідця, -ці, м. Руководитель; предводитель. Геть у полі у широкім татари ночують... Їх приводець по табору, мов пан який, ходить. Макогоненко до всеї біди привідця. Привідця був во всіх содомах.
Сміховище, -ща, с. Посмѣшище. Охріме, не зробись сміховищем села.
Хвіть! меж.
1) Подражаніе свисту, фюить! А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть!
2) Хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду.
3) Выражаетъ быстрое, рѣзкое движеніе, скачекъ, ударъ. Куди вбіжить на годину — хвіть-хвіть, — уже боржій і з хати. Хвіть, та в бік! насилу я вдержався на ньому, — оттакий то кінь. Хвіть другого по пиці.
