Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уперве

Уперве нар. = уперше. держати жінку упе́рве. Быть женатымъ первымъ бракомъ Старий Хміль держав уперве його сестру Ганну. К. ЧГ. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПЕРВЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПЕРВЕ"
Безмірно нар. Безмѣрно, неизмѣримо, безпредѣльно.
Вовцюган, -на, м. = вовцюга. Желех.
Гличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глиця. 2) Названіе тонкаго вола. КС. 1898. VII. 46.
Здебі́льша, здебі́льшого, нар. Большей частью; болѣе-менѣе. Поприбірав у хаті здебільшого. Сквир. у.
Зсувати, -ва́ю, -єш, гл. = зсовувати.
Маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Німчити, -мчу, -чиш, гл. Онѣмечивать. Желех.
Острог, -га, м. 1) = остріг. 2) Острогъ, тюрьма. А в Київі острог та без вікон, без дверей. Чуб. V. 1026.
Очай нар. = ачей. Очай би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, очай би чи не повиривала якорі в турецької каторги. Чуб. V. 933.
Рашпіль, -ля, м. = рашкуль.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПЕРВЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.