Валькування, -ня, с.
1) Выведеніе глиняной стѣны.
2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).
Вера нар. Навѣрное. Еще хоць бись пила фіялковий корень, вера уж не будеш нашим дівкам ровень. Хоць би ти обшила хижечку докола, вера ти не найдеш ньонечка сокола.
Загриза́тися, -за́юся, -єшся, сов. в. загри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. Начинать споръ, ссору, заспорить. Загризався з братом.
Калакалуша, -ші, ж. Раст. Черемуха.
Невчасний, -а, -е. Несвоевременный.
Неприторений, -а, -е. 1) Настоящій, чистокровный. Ці вівці неприторені басарабські.
2) Совершенный, неисправимый, отчаянный. Непритореннії злодій. Наведе із собою п'яниць неприторених. Cм. непроторений.
Проквиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. проквили́ти, -лю́, -ли́ш, гл.
1) Плакать, стонать, простонать.
2) Кричать, прокричать (преимущественно жалобно. О нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ). Вовки-сіроманці квилять-проквиляютъ. Там сидить ясен сокіл-білозерець, жалобненько квилить-проквиляє.
Убраний, -а, -е. Одѣтый.
Хитю меж., выражающее качаніе. Хитю, хитю, малеє дитятко!
Школяр, -ра, м. Школьникъ, ученикъ. На Сорок Святих школяр несе вчителеві сорок бубликів.
