Перейти до вмісту
Словник Грінченка

упірати

Упірати, -раю, -єш, сов. в. уперти, упру, -реш, гл. 1) Втаскивать, втащить. втянуть. Упер у хату мішок. 2) Втискивать, втиснуть. Де воздух в, туди вже нічого не впреш, хиба його попереду випреш. Ком. В. II. 15.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 344.