Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упалий

Упалий, -а, -е. 1) Падшій. 2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Зміев. у. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПАЛИЙ"
Анахте́мський, -а, -е. Анаѳемскій, проклятый. Употребл. какъ бранное слово. Що нам на світі робить з тими анахтемськими ляхами та козаками. Стор. Мпр. 43.
Безус, -са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.
Волосожар, -ру, м. Созвѣздіе Плеядъ. Уже Волосожар піднявсь, віз на небі вниз повертавсь. Котл. Ен. VI. 20.
Ґлу́зи, ґлузува́ти = Глузи, глузувати.
Лихосло́вити, -влю, -виш, гл. Сквернословить, браниться. Мнж. 113. Казав, щоб не їли м'ясного, не лихословили, ходили до церкви. Павлогр. у.
Ло́бурь, -ря, м. Неотеса, болванъ, грубый человѣкъ, дубина. Харьк. Ув. лобуряка. Г. Барв. 240. лобури́сько.
Поребрина, -ни, ж. Реберная часть. Чуб. VII. 443. Маркев. 158.
Розгільчастий, -а, -е. = тіллястий. Дуб розгільчастий. Стор. МПр. 102.
Роспрасувати, -су́ю, -єш, гл. Разгладить утюгомъ.
Стаєнка, -ки, Ум. отъ стайня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.