Бликати, -каю, -єш, гл. = блимати 1. Головешка ота довго буде бликати.
2) = блимати 2. Так бликає на мене очима. Чого ти своїми більмами так бликаєш?
Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Чи ти бридиш, куме?
Доса́дно нар. Непріятно. Ум. досадне́нько. Шо в черницях добре жити, легче ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, шо в черні ходити.
Ет меж.
1) = ат! Посидьте, каже чоловік, у мене на лаві, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь. — Ет, ще вигадав прощаться! Ходім!
2) Вѣдь, вотъ. Ет вісім докапав літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Ет тямиш же, як я і ти, що тут стежки і всі дороги черкеські обняли залоги.
Засма́гнути, -ну, -неш, гл. Загорѣть. Засмаг так.
Кінчатися, -ча́юся, -єшся, с. в. кінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл.
1) Оканчиваться, окончиться, приходить, придти къ концу. От уже і третій день кінчався, піп і сам не знає, що робить. Кінчивсь рік. Вони знали одно: чим суд кінчився і по тому судили. Служба божа кінчалась.
2) Умирать, умереть.
Кусіка, -ки, ж. Все кусающееся. Лізе кусіка з-за сусіка, очі заочила, руки заручили, зуби зазубила.
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора.
Уманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Утомиться.
Флот, -ту, м. Флотъ. І флот його з гармат розбили й потопили.
