Заґеро́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Загинать, загнуть. Почали заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. 2) Запрашивать, запросить дорого. Заґерував ти з його багато.
Зацарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Зацарствовать.
Їзок, -зка, м. Ум. отъ їз.
М'яки́на и мняки́на, -ни, ж. Мякина. Скале зуби, як собака на м'якині. Ум. м'яки́нка и иняки́нка. І се слово не м'якинка.
Позапарювати, -рюю, -єш, гл. Запарить (во множествѣ).
Поміть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Cм. помет.
Присідлувати, -лую, -єш, сов. в. присідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Притягивать, притянуть сѣдло подпругой.
Ростинати, -на́ю, -єш, сов. в. ростяти и розітнути, -ну, -неш, гл. Разрубать, разрубить, разрѣзывать, разрѣзать. Острим мечем ростинає, кров як воду розливає. Видиться: мене гетьман Кішка на три части ростяв.
Скарання, -ня, с. Наказаніе.
Шпитальний, -а, -е. Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ.
