Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упирів

Упирів, -рова, -ве Принадлежащій упырю. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПИРІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПИРІВ"
Буркування, -ня, с. 1) Мощеніе камнемъ. 2) Воркованье.
Доката́ти, -та́ю, -єш, гл. Спѣшно окончить что-либо дѣлать. Докатав до самого краю. Ном. № 1823.
Зрадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Мозо́ляти, -лю, -лиш, гл. Мозолить, утруждать, обременять.
Морґу́ля, -лі, ж. Шишка; опухоль. Ум. морґулька.
Пооббігати, -гаємо, -єте, гл. Обѣжать вокругъ чего (о многихъ).
Попереповзувати, -зую, -єш, гл. Переползти (во множествѣ).
Приймачисько, -ка, м. = приймачище. Забув приймак-приймачисько хліба й соли взяти. Чуб. III. 127.  
Ренське, -кого, с. Рейнское вино, рейнвейнъ. Мкр. Н. 31. Вродилось ренське з курдимоном. Котл. Ен. Барила з горілкою, ренським. Морд. Пл. 72.
Сідак, -ка, м. = сідавка. МУЕ. III. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПИРІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.