Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упирь

Упирь, -ря, м. Мертвецъ, сосущій кровь живыхъ, упырь. Один чоловік умер та й став упирем. А упирі кров з людей п'ють. Грин. II. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПИРЬ"
Бахуруватий, -а, -е. Охотникъ до чужихъ женъ, ловеласъ. Черк. у.
Вискирити, -ся. Cм. вискиряти, -ся.
Залежа́лий, -а, -е. Залежалый. Залежалий хліб. Мл. л. сб. 175.
Залу́бка, -ки, ж. = залу́биці.
Клас, -су, м. 1) Классъ въ учебномъ заведеніи. І Антосьо вже був у четвертім класі. Св. Л. 135. 2) Классная комната. Чого ти тут стоїш? — Учитель вигнали з класу, що не слухав. Харьк. г. Він увійшов у сіни і заглянув у клас. Левиц. Пов. 177. 3) Классъ (на желѣзной дорогѣ, пароходѣ). Поїдемо третім класом.
Мі́тити, -чу, -тиш, гл. Намѣчать, мѣтить.
Повитоптувати, -тую, -єш, гл. Вытоптать (во множествѣ).
Поздоровлення, -ня, с. Поздравленіе.
Поперемальовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перемалювати, но во множествѣ.
Трудність, -ности, ж. Трудность. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.