Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упирь

Упирь, -ря, м. Мертвецъ, сосущій кровь живыхъ, упырь. Один чоловік умер та й став упирем. А упирі кров з людей п'ють. Грин. II. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПИРЬ"
Бальо, -ля, с. Дѣтск. 1) Баранокъ. Шейк. 2) = гостинець. Желех.
Далечиня́, -ні́, ж. Даль. Не яка там далечиня. Сохну, чахну в далечині, всяк день уміраю. Гол. ІІІ. 367.
Змилини, -лин, ж. мн. Обмылки. Черк. у.
Орлонько, -ка, м. Ум. отъ орел.
Піддаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. піддатися, -дамся, -дасися, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся. Н. п.
Подністрянщина, -ни, ж. Поднѣстровье.
Поробити, -блю́, -биш, гл. 1) Сдѣлать (во множествѣ). Понакладали гори скель, ніби так сам Господь їх поробив. Стор. МПр. О6. Поробили собі маленькі списи. ЗОЮР. І. 285. 2) Причинить болѣзнь злой волей или какимъ либо чародѣйскимъ дѣйствіемъ. Мил. 34.
Похмуритися, -рюся, -ришся, гл. Надуться, разсердиться. Чи вилаяв, чи не вилаяв, зараз похмурилась і пішла з хати. Камен. у.
Тащити, -щу, -щиш, гл. Тащить. Четвер середу нагнав на льоду: як став тащить, аж лід тріщить. Ном. № 536.
Термосити 1, -шу, -сиш, гл. Рвать; дергать; тормошить. Свиня термосить сорочку. Шейк. Було не савити, не варварити, ні амбросити, іно куделю термосити. Ном. 1007. Піде маленьке і термосить тата: вставайте. Св. Л. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.