Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уповати

Уповати, -ваю, -єш, гл. 1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані. Уман. у. 2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. Мет. 83. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє. Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОВАТИ"
Визволення, -ня, с. Освобожденіе, избавленіе. Визволення народу з крепацтва. К. XII. 8.
Нагалу́нити, -ню, -ниш, гл. Вымочить въ квасцахъ. Я вже яєць нагалунила на крашанки. Харьк.
Наму́рхатися, -хаюся, -єшся и намурха́титися, -ха́чуся, -тишся, гл. Натоптаться. За день намурхатишся (намурхаєшся), то й ніг не чуєш. Луб. и Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Наруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Нарубить. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дровець. Ном. № 10289.
Подвижник, -ка, м. Подвижникъ. Г. Гр. 56.
Понаціжувати, -жую, -єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
Прибудовувати, -вую, -єш, сов. в. прибудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Пристраивать, пристроить. Г. Барв. 379. Н. Вол. у. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу покоів. Стор. МПр. 65.
Розстервитися, -влюся, -вишся, гл. Остервенѣть.
Смутність, -ности, ж. = смуток. Видів вашу смутність і хотів порадити вам. Гн. II. 54.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.