Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уплив

Уплив, -ву, м. Вліяніе. Левиц. Пов. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПЛИВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПЛИВ"
Ай-ве́й! меж. Восклицаніе для насмѣшки надъ испугавшимся евреемъ.
Да́йка, -ки, ж. Даяніе. Харьк. Манж.
Дога́дочка, -ки, ж. Ум. отъ догадка.
Плиском нар. Плашмя. Повернув ножа плиском та й ударив мене ножем по спині. Рк. Левиц.
Покоростявіти, -вію, -єш, гл. 1) Заболѣть чесоткой. 2) Покорявѣть, сдѣлаться шероховатымъ, пятнистымъ (о кожѣ человѣка или растенія). Кавуни покоростявіли. Лебед. у. Чогось картопля наша покоростявіла. Черниг. у.
Скнаро нар. Скупо, скаредно.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.
Усениця, -ці, ж. = гусениця.
Цяпка, -ки, ж. 1) Точка, пятнышко. 2) Капелька. Желех. 3) = ціпка. Вх. Пч. II. 11. 4) ця́пку. Жалость, немножечко, капельку. Желех.
Челядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Служить, быть слугой, наемнымъ работникомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПЛИВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.