Зато́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Пошатываться, пошатнуться. Ой оре міщанин та й заточується. Одного ранку Трохим устав з ліжка і ноги його заточилися. 2) О саняхъ: забѣгать въ сторону. Заточуються сани.
Лиси́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лисиця. 2) Раст. Agaricus Cantharellus.
Обмалкувато нар. = обмаль. Та воно таки бач сього борошна обмалкувато буде, нічого вже тут казати.
Пожива, -ви, ж.
1) Пища. Хиба се ти даєш поживу леву і левенят годуєш у пустині?
2) Пожива. Літ з десять був у нас суддею Глива... Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, в Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива.
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). А він в кущах ноги покалічив.
Помішати, -ша́ю, -єш, гл.
1) Помѣшать. Борщ каже: «помішай мене!».
2) Смѣшать. З хатами помішані якісь хлівці, якісь загороди.
Попокланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене.
Прикладок, -дка, м. Небольшая копна хлѣба. Кладь соломы.
Стогнати, -гну, -неш, гл. Стонать. Так болить, що як би не вмів стогнати, то вмер би. Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Під ним (змієм) земля тілько стогне.
Теслярувати, -ру́ю, -єш, гл. = теслювати.
