Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

черговець

Черговець, -вця, м. Очередной козакъ, назначенный на стражу и пр. Одна малеча в куренях зосталась, і черговців, що про посли стояли, насилу вдержав я на чаті в заліку. К. Бай. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРГОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРГОВЕЦЬ"
Відкид, -ду, м. Скатъ, покатость, склонъ Сіла.... на одкиді скелі. Левиц. І. 254.
Глухота, -ти, ж. Глухота.
Завчасу́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Мкр. Г. 4.
Каптанок, -нка и каптано́чок, -чка, м. Ум. отъ каптан.
Киптар, -ра, м. = кептар. Гол. Од. 67.
Напроха́ти Cм. напрохувати.
Поробляти, -ля́ю, -єш, гл. Подѣлывать. А що поробляєте, куме? Черк. у.
Пудити, -джу, -диш, гл. 1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди. Міусск. окр. 2) Мочиться. Кіевск. у.
Роскукарікатися, -каюся, -єшся, гл. О пѣтухѣ: раскричаться.
Укривальник, -ка, м. Кровельщикъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРГОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.