Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках.
Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять.
Граба́чка, -ки, ж. Работница, сгребающая сѣно или овесъ.
Закастри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загромоздить, заставить пространство вещами. Сіни там невеликі, то ще так закастрено, що й повернуться ніде, — настановлено всього.
Закріпости́ти, -ся. Cм. закріпощати, -ся.
Коловерть, -ті, ж. Водоворотъ.
Притирок, -рка, м. = переріз.
Сіменець, -нця, м. Конопляное сѣмя.
Стервезний, стервенний, сте́рвенський, -а, -е. Тоже, что и стервин, но въ усиленномъ смыслѣ. Употребляется какъ, ругательство. Стерво стервезне, стервенний хлопець, стервенська дитина.
Шуплаття, -тя, с. = суплаття. Продала яку мала шустелину, шуплаття лишне. Шуплаття позбірай, от буде дощ. — Оддала дочку заміж та дала скриню й корову і надавала усякого шуплаття.
