Біржак, біржаник, біржовик, -ка, м. Биржевой извощикъ. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну!
Вередувати, -дую, -єш, гл.
1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку.
2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.
Зродити, -ся. Cм. зрожати, -ся.
Зскакувати, -кую, -єш, сов. в. вскочити, -чу, -чиш, гл.
1) Соскакивать, соскочить. Жінка... так з печі і зскочила. Сотничиха зскакує з ліжка.
2) Вскакивать, вскочить. Зскочив на драбину.
Кут, -та, м.
1) Уголъ. Запалю я крайню хату на всі штирі кути. Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть.
2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер.
3) Свиной хлѣвъ. Cм. кутець.
4) Родъ дѣтской игры. Cм. куток. Ум. кутик, куток.
Наспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. наспіти, -пію, -єш и наспінути, -ну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, подоспѣвать, подоспѣть. Аж ось наспіли святки. Раненько вийду, на обід наспіну. 2) Настигать, настичь, догонять, догнать. Оглядав, чи не наспіви погоня. Тут їх доля зла наспіла. 3) Созрѣвать, созрѣть (о многихъ). Полуниці вже наспіли.
Наткнути, -ну́, -не́ш, гл. = настромити.
Притхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Завоняться. Притхлась вода. Риба притхлась.
Репнути, -ну, -неш, гл.
1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Іде він льодом, коли лід репнув.
2) Съ силой упасть на землю.
Смуда, -ди, ж. = смовдь. Не жаліслива сестриця повела брата додому, сама стала з смудою. Ой смудо, смудо тонкая! Була в мене невіхна такая.
