Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Лазній, -я, -є. Въ выраженіи: лазня піч. Та часть печи, на которой просушиваютъ зерно, а зимою спятъ.
Напечи́, -чу́, -че́ш, гл. = напекти.
Плямитися, -млюся, -мишся, гл. Пятнаться, пятниться.
Самопал, -лу, м.
1) Самопалъ, ружье. Вивірився Козубай на війну з ляхами, взяв з собою самопал і лук зо стрілами.
2) Ловушка на медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей.
Семериця, -ці, ж. Семь воловъ въ плугѣ. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею.
Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав.
Творитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї.
2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив.
Тринадцятий, -а, -е. числ. Тринадцатый.
