Віштяк, -ка, м. Прозваніе подольскаго крестьянина ближе къ Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричать: віштя!
Зозулин, -на, -не. 1) Кукушкинъ.
2) Раст. а) зозулині рушнички. Listera ovata В. б) — сльози. Listera ovata В. Orchis militaris L. в) — черевички. Раст.? г) — чоботи. Раст. Orchis ustulata.
Иверень, -рня, м.
1) Щепка, отрубленная поперегъ дерева. В однім селі рубають, а в другім иверні літають. (Загадка: дзвін).
2) Комокъ земли, вылетающій изъ подъ копытъ скачущей лошади. Cм. виверень.
Кубаток, -тка, м. Комъ.
Набро́статися, -таюся, -єшся, гл. = наброститися.
Помарнілий, -а, -е. Увядшій, похудѣвшій, зачахнувшій. Кругом тебе протягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня.
Прибір, -бору, м. 1) Одежда, нарядъ. Краща дівчина твоя всіх, на їй приборі більше всіх. 2) Одѣваніе, наряжанье. Хиба мені до прибору? Аби гарної. Косу заплетемо, — які ж тут прибори? Та й до церкви, та й т рушник. Вообще приготовленія къ чему либо (свадьбѣ, празднику) и необходимыя для этого вещи. Треба ж таки прибраться к весіллю; хоч рушники і єсть готові, так іще дечого треба. — Аби рушники були, а за прибори на весілля не турбуйтесь: наш Возний... на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне. 3) Узорная вышивка цвѣтными нитками по лацкану полушубка.
Ріжниця, -ці, ж. Разница.
Таратура, -ри, ж. Родъ постнаго кушанья изъ вареной свеклы, соленыхъ огурцовъ, хрѣну и луку съ постнымъ масломъ.
Тижнювати, -ню́ю, -єш, гл. Проводить недѣлю, быть гдѣ либо всю недѣлю. Перевій жито сьогодня, а то тижнюватиме на току.
