Брехіт, -хоту, м. Лай. Желех. Cм. 1. брех.

Бульчати, -чу, -чиш, гл. = булькотати. Гол. III. 259.

Відпуститель, -ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель. Рудч. Ск. І. 178.

Горо́х'Яний, -а, -е. = Гороховий. Грин. ІІІ. 301.

Дзя́ма, -ми, ж. Говяжій отваръ. Угор.

Кружок, -жка́, м. Ум. отъ круг. 1) Небольшой кругъ, образованный линіей или расположенными по окружности предметами, людьми. ставати, сідати кружка. Становиться, садиться въ кругъ. Жонаті чоловіки тим часом стали в раді кружка і обрали з між себе отамана. Г. Барв. 138. Сідайте ж бо кружка та й слухайте! МВ. кружка бігати. Кругомъ бѣгать. Херс. голова кружка йде. Голова кружится. Г. Барв. 532. 2) = круг 5. Чуб. VII. 408. 8) — обичаєк. Двадцать штукъ обечаекъ для сить. Вас. 152. 4) Площадь, ограниченная небольшою окружностью. І квіток цвіте без ліку, все кружками, кружками. МВ. Вообще всякій деревянный кружокъ, служащій для различнаго употребленія, напр., вмѣсто тарелки, какъ крышка для различной посуды (напр., кувшиновъ, кадокъ съ квашеной капустой, огурцами, кадокъ съ водой) и пр. Чуб. VII. 386. 6) Кругъ въ мельничной шестернѣ. Мнж. 481. Ум. круже́чок. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків, сала кусочок положила на кружечку. К. ЧР. 242.

Ноші, нош, ж. мн. Носилки.

Ронд, -ду, м. Сбруя. Шити золотом ронди. К. ЧР. 38. Ум. ро́ндик.

Салган, -на, м. Бойня для скота вмѣстѣ съ салотопней. Екат. г., Херс. г. и Таврич. г.

Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus. Вх. Пч. II. 31.