Буріти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться бурымъ, бурѣть. Де-де буріє останнє просо і пізня гречка спіє. Погляну я у віконце, калина буріє.
Гайдамаха м. = гайдамака.
Дму́чка, -ки, ж. Скопленіе вѣтровъ въ животѣ запоръ.
За́біч Ii нар. Въ сторону, въ сторонѣ, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч.
За́стіжечка, -ки, ж. Ум. отъ за́стіжка.
Намина́чка, -ки, ж. Потасовка.
Порозсіюватися, -сіюємося, -єтеся, гл. Разсѣяться (во множествѣ).
Пустий, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. 3) Ненужный, безполезный. Пусте зілля. Сорная трава.
Хру-хру! меж., выражаюшее хрюканіе свиньи. Свині біжит та й: хру-хру.
Чорнісінький, -а, -е. Чернехонькій.
