Вигачувати, -чую, -єш, сов. в. вигатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить, сдѣлать запруду.
Відтин, -ну, м. Отрѣзываніе, отрубываніе, отпиливаніе.
Дотіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. дотекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Дотекать, дотечь, оканчивать, окончить течь. 2) Дотекать, дотечь до какого либо мѣста. 3) Хватать. У вас на це толку не дотече. 4) Сравниваться, сравниться. Харьків проти Київа не дотече, бо менший.
Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Заме́луватий, -а, -е. Завирающійся; много попусту болтающій.
Коцький, -а, -е. Фамилія сказочнаго кота, произведенная отъ слова кіт (котський). Приходить до його лисичка, та й питає його (кота): Що ти таке? А він каже: я пан Коцький.
Крякати, -каю, -єш и кря́чу, -чеш, одн. в. кря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = кракати 1. Убрався між ворони і крякай як они. Крякнула ворона на ввесь рот. Сидить сорока коло потока та й кряче, та й кряче. 2) Крякать по утиному. Чорнорибі каченята, крякаючи, у двір садком отруться.
Скакля, -лі, ж. Въ загадкѣ: сорока. Скакля скаче, риндя риє.
Умити, -ся. Cм. умивати, -ся.
Упурнути, -ну, -неш, гл. Нырнуть.
