Вартий Cм. варт.
Засла́ння, -ня, с. Ссылка.
Обглежувати, -жую, -єш, гл. = обглядати. Пішов обглежувати.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Поганьбити, -блю́, -би́ш, гл. Охулить, осрамить. Старий його поганьбив.
Пророк, -ка, м. = прорік. Господь.... промовляв устами святих од віку пророків своїх. Зустрічає його пророк Ілія.
Розбійний, -а, -е. Взятый разбоемъ. Розбійні речі.
Розшрубуватися, -буюся, -єшся, гл. Развинтиться.
Упорати, -раю, -єш, гл.
1) Убрать, прибрать. Усе впорав.
2) Покончить, окончить, удовлетворить, успѣть сдѣлать. Трівайте, паніматки, впораю одну, а тоді другу (купчиха, отпуская товаръ). І те зроби, і друге зроби: де ж його усе впорати.
3) Укокошить, убить. Упорав по голові истиком та й одволік на друге місце, щоб не зразу знайшли.
4) Съѣсть.
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Під таку хвижу не одно одубіє. Та се якісь люде приїхали, — за хвижею і не видно.
