Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

черевичник

Черевичник, -ка, м. 1) Башмачникъ. 2) Раст. Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕВИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕВИЧНИК"
Ара́пський, -а, -е. 1) Арабскій. 2) Негритянскій.
Вацюкати, -каю, -єш, одн. в. вацюкнути, -ну, -неш, гл. Звать, позвать свинью крикомъ: вацю! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: «паць! паць!» або вацюкне. Г. Барв. 354.
Зазнайо́мити, -ся. Cм. зазнайо́млювати, -ся.
Землепи́сний, -а, -е. Географическій. Желех.
Кадуб, -ба, м. = кадіб. Ном. № 12888.  
Керувати, -ру́ю, -єш, гл. Направлять, управлять. Чоловік мислить, а Бог керує. Ном. № 82. Попереду Гамалія байдаком керує. Шевч. 57. Коня керують уздом, а чоловіка словом. Посл.
Насилко́м, нар. Насильно. І не хотів, так насилком проміняли кобилу. Терск. об.
Пліснявий, -а, -е. Заплѣсневѣлый.
Поскуплювати, -люю, -єш, гл. Собрать вмѣстѣ. Поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25.
Тамадиль нар. = туди. Вх. Уг. 270.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРЕВИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.