Відвітний, -а, -е. Отвѣтный.
Горихвіст, -хвоста́, м. Птица. Lusciola phaenicurus (и tithys).
Зла́комитися, -млюся, -мишся, гл. Польститься, соблазниться. Злакомився на калитку, взяв собі багатирку. Злакомився на гроші та й не сказав нікому, що старшина вбив Оверка.
Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Знаю тебе, хто єси. Десь ви не знаєте любощів ізроду. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. Не знать, де ділось. Чоловік не знать куди і подавсь. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? Бідкається не знать чим. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками.
Крілик, -ка, м. = кропив'янка. Cм. кріль 2.
Понеділкувати, -кую, -єш, гл.
1) Придерживаться обычая понеділкування. Cм. понеділкування 1.
2) Постить по понедѣльникамъ. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Понеділкував сім понеділків, восьмую неділечку.
Рябина, -ни, ж. Рябина, Sorbus aucuparia.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ.
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.
Шумелинє, -ня, с. Листы, въ которые завернуть початокъ кукурузы.
