Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

череватий

Череватий, -а, -е. 1) Съ большимъ животомъ, брюхатый. Чужа діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої, як паненята. Ном. № 9240. 2) ж. р. Беременная. Чим баба, виновата, що дівка черевата. Ном. № 4061.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕВАТИЙ"
Білість, -лости, ж. Бѣлизна. Желех.
Гуза́, -зи́, ж. Корма, задняя часть лодки. Черк. у.
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма. Желех.
Мари́на, -ни, ж. 1) Раст.: a) Pyrethrum corymbosum. ЗЮЗО. І. 133. б) Anthiems nobilis. ЗЮЗО. І. 111. 2) Рыба Barbus fluviatilis. Браун. 25. Шух. І. 24.
Огана, -ни, ж. и пр. = обгана и пр.
Однокопитий, -а, -е. Однокопытый.
Помняшкурити, -рю, -риш, гл. = пом'яшкурити. Черк. у.
Проштрикувати, -кую, -єш, сов. в. проштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прокалывать, проколоть. К. Іов. 92.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня. Новомоск. у.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРЕВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.