Вугілля, -ля, с. Уголье, уголь.
Заті́нок, -нку, м. 1) Мѣсто находящееся въ тѣни. В затінку стане за дівку. Плаче баба, плаче та сіла в затінку. 2) Тѣнь. Дивиться кожний на свій затінок на стіні.
Негнівливий, -а, -е. Несердитый. Веселий і негнівливий був собі пан.
Неспокійно нар. Неспокойно, безпокойно.
Парасоль, -ля, м. Зонтикъ.
Піл, по́лу, м. Родъ наръ, помѣщающихся въ украинской хатѣ вдоль задней стѣны на всемъ пространствѣ между печью и боковой стѣной. Ум. Полик. Полочок. У світлиці да на полочку ой шиє, шиє молода дівчина чорним шовком сорочку.
Позивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлекать къ судебной отвѣтственности, предъявлять искъ къ кому, судиться съ кѣмъ. Позиваєте мене і в рокове свято на... суд. Ой пішов міщанин міщаночку позивати, присудили старі люде добре попрохати.
Прочіл, -чола, прочо́лок, -лка, м.
1) Передняя часть (хаты).
2) Вершина горы.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка.
Ударувати, -рую, -єш, гл. Подарить. Де твої кіснички подівав? Чи в гай, чи в Дунай покидав, чи заніс до міста та продав, чи молодшій сестриці вдарував.
