Валькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки.
2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины.
Гарманка, -ки, ж. Катокъ, которымъ молотять.
Заги́б, -бу, м. Погибель.
Зара́нок, -нку, м. = і. Зарання. На розсвіті, на заранці іще спали бусурманці.
Кесарик, -ка, м. Ум. отъ кесарь.
Кирея, -реї, ж. Плащъ, длинная суконная верхняя одежда; большая свита съ капюшономъ. Козацьке панство похожає в киреях чорних, як один. І шабля й булава з бунчуками, і горностаєва кирея поляжуть колись поруч із мертвими кістками.
Подосихати, -хаємо, -єте, гл. Досохнуть (во множествѣ).
Просторий, -а, -е. Просторный. Просторий двір. Вивів Бог мене з тісноти на просторе оболонє.
Рукодія, -дії, ж. Рукодѣліе, издѣліе. Сорочка своєї рукодії.
Стугоніти, -ню, -ниш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля.
