Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

черідка

Черідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ череда. 2) Свиное стадо. Грин. II. 293. Ніхто з людей не бачив, шоб свині увечері вертались додому з черідки не біжучи. Грин. II. 292.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРІДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРІДКА"
Болібрюх, -ха, м. пт. Emberiza milliaria, подорожникъ. Вх. Пч. II. 10.
Дишкула́, -ли, ж. = Дишкант.
Звірюва́тий, -а, -е. Нѣсколько похожій своими поступками на звѣря. Гайда, воле, в Дике поле, воле звірювата! К. МБ. III. 297.
Кубара, -ри (-ря, -і), ж. Снарядъ для снятія роя пчелъ съ дерева; онъ состоять изъ длиннаго шеста и прикрѣпленнаго къ нему мѣшка.
Незграбно нар. Неловко, неуклюже.
Передобідяний, -а, -е. Дообѣдній; предобѣденный. Передобідяний час — то був за для неї вольний час. Левиц. І. 192.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Побігущий, -а, -е. 1) Живой, проворный, подвижной. Вх. Зн. 17. 2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Желех.
Поковалювати, -люю, -єш, гл. Побыть кузнецомъ.
Умний, -а, -е. = розумний. Умні люде пішком ходять, а дурні їздять. Ном. № 11372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРІДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.