Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

черевець

Черевець, -вцю́, м. Раст. Stellaria media. Шух. I. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕВЕЦЬ"
Багатство, -ва, с. Богатство. Бідность, багатство — єсть то божа воля. Мет. 71. Нащо мені багатство, нащо мені гроші? Чуб. V. 117.
Байрачний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ байраку 1, буерачный, овражистый.
Варто нар., употребл. какъ безл. гл. Стоитъ. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти. Грин. І. 120.
Відсовувати, -вую, -єш, гл. = відсувати.
Зневолення, -ня, с. Лишеніе свободы; принужденіе.
Переполювати 2, -люю, -єш, гл. Окончить періодъ случки. Корова вже переполювала.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася. Чуб. V. 261.
Потішка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Твердко нар. = твердо. Шейк.
Тля, тлі, ж. Насѣк. Psylla. Шейк. Вх. І. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРЕВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.