Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

черкати

Черкати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест. Чуб. І. 109. 2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала. МВ. ІІ. 204. 3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає. О. 1861. XI. 44. 4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?» Мил. М. 5. 5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Шевч. 155. Прогуляє; кажуть, черкає добре. Мир. Пов. II. 44. 6) = черчати. Вх. Лем. 482.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРКАТИ"
Бандазка, -ки, ж. = бандаж. Галиц.
Дитя́точко, -ка, с. Ум. отъ дитя.
Каплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолащивать. Черниг. Желех.  
Мохна́ток, -тка, м. — біла́вий. Раст. Lurula alba. Шух. І. 20.
Нара́да, -ди, ж. Совѣщаніе.
Облічитися, -чу́ся, -чишся, гл. Сдѣлать разсчетъ. Пив, гуляв цілий тиждень, а як облічився з шинкарем, то й нічим заплатити.
Паліччя, -чя, с. соб. Палки. Мнж. 169.
Подирчати, -чу, -чиш, гл. Подребезжать.
Циганиха, -хи, ж. Жена цыгана. Поховав піп циганиху. Рудч. Св. І. 70.
Чистюнький, -а, -е., Ум. отъ чистий. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.