Боязно, нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить.
Відповістити Cм. відповіщати.
Гладун, -на, м.
1) Полный, жирный человѣкъ.
2) = веретільник.
3) Раст. Herniaria glabra L.
Гу́льбище, -ща, с. Мѣсто гуляній, увеселительныхъ собраній, гульбище. Було гульбище на високій могилі.... Посходять було на ту могилу, балакають, у карти грають, співають. У нас над річкою в ліс; в тім лісі лощина, де колись було гульбище, — пани гуляли.
Да́вно 1, -на, с. (Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). А тут бур'ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. І батьки наші казали, що зробив ти в давні давна. З да́вна, з да́внього да́вна, з да́вніх даве́н. Издавна, съ незапамятныхъ временъ. Був собі дід та баба, з давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Ви, тітко, кажете, що се Музичин грунт, з давніх давен. Адже ж у давнього Музики було багато степу. Це ще з давніх давен у нас повелося.
Осокір, -ко́ру, м. Осокорь, родъ тополя, Populut alba.
Поквокати, -каю, -єш, гл. = поквоктати.
Понаїздити, -димо, -дите, гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості.
Спустити, -ся. Cм. спускати, -ся.
Уступати, -паю, -єш, сов. в. уступити, -плю, -пиш, гл. 1) Вступать, вступить, входить, заходить, зайти, войти. Половина місяця в хмари вступило. Опріч пана, у світлицю ніхто не вступає. Ніженьками у сінечки вступити. За Марусею Юронько у слідки уступає. Напросив короля, як буде їхати з Хвостова, то щоб і до його вступив. Уступіте, спасибі вам, до господи. 2) Выходить, выйти замужъ. Та пошлю ік батечку: чи звелить мені гуляти, чи за нелюба вступати. уступити у зако́н. Жениться. 3) — у чоботи, у черевики. Надѣвать (обувь). Л уступив у чоботи та й вийшов. 4) Уступать (въ цѣнѣ). Уступив, не торгувавшись.
