Віршовий, -а, -е. Стихотворный.
Двійни́к 2, -ка́, м. Сортъ миски около семи вершковъ въ діаметрѣ.
Жми́крут, -та, м. Кулакъ, скряга.
Обтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обтекти́, -течу́, -че́ш, гл.
1) Обтекать, обтечь. Смотрич обтікає город кругом.
2) Обнимать, обнять.
Покликувати, -кую, -єш, гл. = покликати. Голосно ми на свою браттю хуторян покликаємо.
Самий 2, сама и самая, саме и самеє, мѣст. Одинъ, только одинъ, лишь. Самий борщ та борщ без нічого що-дня як їсти, то хиба наїсися? Уже то не даром тобі так солодко самій сидіти дома! У самій сорочці вискакує з хати на мороз. І постіль убога — самая солома. Оставили саме бадилля. самі за себе. Одни только. А багато було людей в церкві? — Людей, мамо, не було нікогісінько, тільки самі за себе москалі. Ум. саменький, самесенький.
Страшетно нар. = страшенно.
Укоськати, -каю, -єш, гл. Укротить, успокоить, уговорить. Сам дід утомивсь, поки бабу укоськав. Може вдвох з Цвіркункою чи не вкоськаємо Марусі.
Шаноба, -би, ж.
1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. На що та й шаноба, як добрее слово.
2) була йому шаноба! Досталось ему.
Шурувалки, -ків, м. Комья неразмятой глины. Cм. шурубалки.
