Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остаріти

Остаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть. Вх. Уг. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТАРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТАРІТИ"
Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.
Ле́нта, -ти, ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Кв. І. 6. Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую. Черк. у.
Назо́листий, -а, -е. Надоѣдливый.
Накочува́ти 1, -чу́ю, -єш, гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти). Ном. № 9247.
Нашеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Очистить зерно на решетѣ.
Незбожний, -а, -е. Безбожный.
Позлидніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Черном.
Склепитися Cм. склепатися.
Скоїти, -кою, -їш, гл. Сдѣлать, совершить (дурное).
Щавник, -ку, м. = щавель. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТАРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.