Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осначка

Осначка, -ки, ж. Жена сплавщика плотовъ. Черн. у. Cм. оснач.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 69.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСНАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСНАЧКА"
Бубнявіти, -вію, -єш, гл. Бухнуть, разбухать.
Жи́ляний, -а, -е. = жи́лавий.
Забесі́дувати, -дую, -єш, гл. Заговорить. Вх. Уг. 238.
Зави́дувати, -дую, -єш, гл. Завидовать. Ой у броду, ой у броду брамі дівчини воду, там козаченько коня напуває, завидує на її вроду. Н. п.
Пасисто нар. Полосами. Висипав мак пасисто.
Поженити, -ню́, -ниш, гл. Поженить. Старий поженив усіх синів. Грин. II. 343. От царівні він так уподобався, що й поженили їх. Рудч. Ск. II. 13.
Розбишацтво, -ва, с. Разбойничество.
Свавільство, -ва, с. Своевольничество. Лубен. у.
Синьокаптанник, -ка, ж. Носящій синій кафтанъ. Та постривайте, пани-кармазини! гукнув один з синьокаптанників. К. ЧР. 71.
Хлящем нар. Въ безпорядкѣ. Кинув хазяйство хлящем. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСНАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.